👉 ті, що байдужість загортають у покривало стурбованості;
👉 ті, що ставлять поруч тих, що розпинають і тих, кого розпинають;
👉 ті, що розміняли просту Божу правду на підступну гру в дипломатію;
👉 ті, що далі мовчать навіть тоді, коли вже немає сили кричати каміння руїн Маріуполя;
👉 ті, що хочуть допомогти Україні допоки їм це вигідно;
👉 ті, що благословляють вбивства і ті, що поводяться так ніби нічого не відбувається;
👉 ті, що ганебно вичікують до останнього «чия візьме»;
👉 ті, що спостерігають за розп’яттям найбільшої країни в Європі онлайн;
👉 ті, що замість того аби стати на боці правди, як Йосиф Ариматейський і Никодим, вмивають руки, довго молячись напоказ;
👉 ті, і горе їм, що темряву називають світлом;
👉 ті, і горе їм, що війну намащують лукавим миром;
👉 ті, яким дорожчі байстрюки від рідних дітей.
👉 ті, які постійно виправдовують те, чому не може бути жодного виправдання.